Прагне квітка до сонця, людина - до мрії, Хоч тернисті шляхи до зірок. Хай у вирій злетять наші крила надії до нових відкриттів і зірок.

Сонячні дзвіночки

Четвер, 16.08.2018, 18:51

Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Головна » 2015 » Серпень » 23 » Перший клас для мами і тата
00:40
Перший клас для мами і тата

Умова відмінного навчання вашої дитини  - це ваша наполеглива праця

«У перший клас ви йдете стільки разів, скільки у вас дітей», Дійсно, від батьків багато в чому залежать перші шкільні успіхи їхні чада. Чому ж саме має навчитися дитина, перш ніж опинитися за партою, і про що слід пам'ятати його батькам, щоб не відбити у нащадка тягу до знань? Деякі батьки до цих пір вважають, що до 7 років діти повинні лише розглядати картинки в книжках і слухати казки. Ті, хто керується таким підходом, навряд чи почують потім подяку від своїх нащадків. Зрозуміло, дошкільник не повинен читати «Війну і мир», але певними навичками йому варто опанувати.

 По-перше, він повинен без зусиль називати свою адресу,  місто і країну, а також повні імена членів сім'ї та їх професії 

Назви деяких квітів і тварин, днів тижня і місяців – майбутній школяр може легко все це перерахувати. Знайоме йому і поняття узагальнення (за принципом: ведмідь, лисиця, вовк – це тварини).

До школи повинна бути добре розвинена моторика рук.

   «Мамо, я не хочу до школи!» Щоб не почути цю фразу від своєї дитини, батьки повинні допомогти йому адаптуватися до нових умов. Як пише дитячий психолог Леонід Венгер, бути готовим до школи – не значить вміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи – значить бути готовим всьому цьому навчитися.

 Проблема, з якою часто стикаються педагоги і батьки, – це відсутність мотивації у навчанні. Перший час дітей приваблює зовнішній антураж: красива форма, яскраві зошити і підручники, нові друзі. Поступово це приїдається, і інтерес до школи і згасає. Тому дитині треба заздалегідь пояснити, що до школи він ходить, щоб отримувати знання, а не тільки для ігор і спілкування з однолітками. Психологи радять навчити дитину правильно оцінювати свої здібності. Якщо у нього занижена самооцінка, більше хваліть. Але якщо ваше чадо незмінно повторює, що він «найкращий», а його малюнок (іграшки, одяг) «найкращий», то йому також буде важко на заняттях у школі, де свою увагу вчитель ділить на 30 учнів. Постарайтеся пояснити майбутньому першокласнику, що інші діти нітрохи не гірше за нього.

До школи малюк уже повинен розуміти значення слова «треба». Тоді й перший навчальний рік пройде простіше і успішніше.

Не дарма кажуть, що навчання для дітей – це те ж саме що робота для дорослих. Труднощі неминучі, тому майбутній першокласник повинен уміти доводити почату справу до кінця. І тут, як і в багатьох інших ситуаціях, батьки – найкращий приклад.

Батьки першокласників можуть впасти у дві крайності: або усунутися від шкільних справ дитини («вчитель всьому навчить»), або контролювати кожен крок, не дозволяючи приймати самостійних рішень. Обидві позиції однаково неправильні, вважають психологи.

Ваш малюк не зміниться в перший же день у школі. Яким він був у дитячому садку і вдома, таким він і прийде до школи. І якщо раніше ви все робили за нього (прибирали іграшки, зав'язували шнурки, одягали і роздягали), то не чекайте, що після 1 вересня він стане іншим. До того ж тепер у нього з'являться нові обов'язки, з якими не завжди він може впоратися сам.

Дайте дитині впевненість, що з будь-якою проблемою він може прийти до вас

 З іншого боку, ставати тінню дитини в школі також не варто. Давайте йому деяку свободу дій. Допомагайте йому виконувати домашнє завдання, але не робіть за нього. Не критикуйте його, якщо він вибрав для спілкування однокласників, які вам не подобаються. 

Одна з головних помилок багатьох батьків – установка виключно на оцінки. У таких сім'ях «двійка» у щоденнику – катастрофа планетарного масштабу. У першому класі оцінки не ставлять, але дитина відразу повинен зрозуміти, що первинні знання, а не бали.

Думаю, кожен батько бажає, щоб його улюблений (а) Машенька, Анечка, Юленька, Петечка, Іванко, Сашенька і т.д. був:

А) розумним учнем, заслужено отримували тільки хороші оцінки;

Б) успішним студентом, якому будуть іспити зараховувати «автоматом»;

В) високооплачуваним фахівцем, який зуміє не тільки кар'єру будувати, але при цьому і про родину не забувати.

Але, як відомо, більшість найнеобхідніших «кар'єрних» якостей дитина отримує в процесі виховання. Все, чого ми навчимо обожнюваних чад, потім й позначиться на рівні успішності (у навчанні, кар'єрі, життя, врешті-решт.).

Ось дитина пішла до школи.

Радісний рожевощокий карапуз поступово стає самостійною повноцінною особистістю. Але на шляху, що цілком природно, його чекають безліч перешкод, сліз, розчарувань і інших неприємностей. Одним з таких стане перша двійка.

Ви розумієте, що дитина не справляється з навантаженням, що він не до кінця засвоює матеріал, що, можливо, у нього недостатньо хороші відносини з викладачем і т.д. Ви починаєте картати себе, задаючи безліч питань:

  «Що робити? Чи варто контролювати виконання домашніх завдань? Як і чим допомагати? І чи треба? »

Контролюйте виконання домашнього завдання, але не сидіть поруч з ним, перевіряючи кожну кому і правильно/неправильно вирішений приклад.

Ніколи не використовуйте систему на зразок: «Прочитай, будь ласка, параграф, а я тобі шоколадку куплю». Таким чином ви привчите дитину робити все тільки заради заохочення. І в майбутньому він, звикнувши, вже перестане вчитися безкорисливо, з кожним разом вимагаючи більшого «частування».

І, звичайно, ж - не забувайте частіше підбадьорювати дитини. Саме «хвалити», а не заохочувати солодощами кожен вирішений приклад чи прочитану сторінку.

До школи без страху ?!.

 Якщо ваша дитина пішла в перший клас, будьте готові до того, що день за днем ви дізнаватиметесь про неї щось нове, особливо, якщо вона" не відвідувала дитсадок. Як встановлюватимуться стосунки з ровесниками? Чи може спокійно висидіти цілий урок? Чи вміє самостійно переодягатись, запам'ятовувати завдання... Попереду у вас багато відкриттів, тому вам варто засвоїти - на 11 років ви також школярі. Цей довгий шлях вам належить пройти разом з дитиною - проводжаючи й зустрічаючи, допомагаючи й підштовхуючи вперед, розділяючи всі успіхи й невдачі. Щоб допомогти малюкові, треба спочатку перебороти свої власні страхи. А для цього зосередьмося:

 Дитина не зібрана і усе плутає?

 Не лякайтесь - таке можна сказати не лише про вашу дитину, їй просто важко звикнути до порівняно жорстких рамок шкільного життя, коли не можна робити те, що хочеться, а потрібно готуватись то до фізкультури, то до малювання за розкладом. Ви цілком можете впоратись з розгубленістю і незібраністю: на великому аркуші паперу напишіть розклад уроків і напередодні ввечері поговоріть з дитиною, що необхідно взяти й приготувати до кожного уроку. Щоб не було проблем з переодяганням, підберіть для шкільних занять максимально простий і зручний одяг, який дитина зможе зняти і одягнути без сторонньої допомоги.

 Зовсім не вміє вчитись?

 Що ж тут дивного, адже він - першокласник! Якщо дитині важко висидіти урок чи без нагадування взятись за домашнє завдання, спробуйте старий психологічний прийом - порівняння дитини з нею самою: "Ти читаєш значно краще, ніж тиждень тому" чи "Ти так подорослішав відтоді, як став школярем".

 Під час виконання домашніх завдань краще вимикати радіо та телевізор, щоб у квартирі було тихо. Тоді увага дитини не розсіюватиметься. Після кожної півгодини можна зробити невелику перерву й порухатись.

 Як влаштувати учнівський куток?

 Мало хто може похвалитись хорошими житловими умовами, де дитина має окрему кімнату. Але, принаймні, робоче місце вашому школярику просто необхідне. Для початку приберіть з кімнати усе зайве і зробіть це разом, щоб дитині стало одразу зрозуміло - починається нове життя з новими більш серйозними речами. (Але й не варто викидати з життя дитини усі іграшки - ваш школярик ще дитина, просто для них має бути окреме місце ,не на столі.)

 В першу чергу йому потрібен стіл з шухлядами, якими користуватиметься лише він, персональна книжкова полиця й настільна лампа. Стіл повинен стояти біля вікна так, щоб світло падало зліва. На полицю поставте не тільки підручники, але й дитячі енциклопедії, атласи, художню літературу зі шкільної програми. Добре, якщо ви знайдете на стіні місце для карти - коли вона постійно знаходитиметься перед очима, дитина легко запам'ятає географічні назви.

Що повідомити вчителю?

 Інколи вчителю не позаздриш: 30 індивідуальностей в класі, яких треба навчити ладити один з одним та ще і вчитися. На жаль, далеко не до кожного учня педагог може знайти підхід. Ось тут і потрібна допомога батьків. Розкажіть учителю про особливості характеру вашої дитини, чого боїться і на що найбільше ображається. Знаючи особливості учня, вчитель знайде з ним спільну мову.

 Не зійшлись характерами?   Не всі перші вчителі схожі на Мері Поппінс. Цілком ймовірно, що саме вашу дитину її перший вчитель зачарувати не зможе. Це зовсім не рідкість, тому панікувати не варто. Дуже часто діти бувають досить прискіпливими в своїх симпатіях і навіть учительська манера говорити, одягатися чи поводитися з дітьми може викликати у них антипатію. Якщо ви відчуваєте реальне протистояння учня і вчителя, постарайтесь своїми силами розрядити обстановку. Уважно і спокійно вислухайте дитину, щоб вияснити, в чому суть конфліктів між нею і вчителем. Поясніть своєму першокласнику, як треба вести себе на уроках, до яких вимог учителя бути готовим. При цьому треба дотримуватись об'єктивності, показуючи, в чому він помиляється.

А головне , не варто завчасно бити тривогу! Тільки спільними зусиллями батьків і вчителя, тісною співпрацею та взаємодопомогою можна досягти успіхів. Але це кропітка і довготривала праця.

Тож витримки та терпіння ВАМ, шановні батьки-першокласники!!!!!

Переглядів: 214 | Додав: Milanda | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Серпень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Міні-чат

200

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0